Все началось, когда мояшкина, моя лучшая подруга, предложила мне попробовать новый «хай». Все ребята с нашего района загоняли эту дырку, и я решил не отставать от компании. "Химия, это не шутки", сказал я себе, но мояшкина уверила, что все будет огонь.
Я никогда раньше не пробовал синтетику, только травку шмолял. Но любопытство сожгло меня, как невероятная стрелка. Мы договорились встретиться на следующей неделе, чтобы приобрести долгожданные таблетки. Дни, словно годы, текли медленно, мои руки зудели от нетерпения.
Наконец, долгожданный день настал. Мы встретились в подземном переходе, чтобы не попасть под пристальный взгляд закона. Мояшкина достала маленькую пластиковую упаковку, запечатанную в яркой фольге. У меня сердце забилось быстрее, словно сказочный мотив песни про любовь.
| Мояшкина: | Вот, мочи эти таблетки и почувствуешь, как солнце загоняет все дурные мысли. |
Я взял одну таблетку в руку, как будто держал волшебный ключ к другому миру. Минуты, превратившиеся в вечность, я проглотил этот светлый фарш. Внутри меня что-то начало двигаться, словно дракон просыпился в моем животе.
И тут начался настоящий трип. Реальность изменилась, словно я оказался в параллельной вселенной. Я видел цвета, которых никогда прежде не видел. Мир стал ярким и насыщенным, словно нарисованный психоделической кистью.
Но, к сожалению, все хорошее заканчивается рано или поздно.После того дня я не мог рассуждать ясно. Мой мозг был загипнотизирован, а разум ввергнут в неизвестные дырки. Я не мог сосредоточиться на учебе, а профессоры давили на меня, словно стервятник на мертвого зайца.
Препод: Это не твояшка, чтобы сидеть на трипах! Институт - это серьезно, а не твой левый драгслэнг!
Я понимал, что все идет крахом, и моя мечта о высшем образовании начала превращаться в обломанную игрушку. Но мне было все равно, я шмолял в одиночестве, пытаясь забыть плохие мысли.
Один день, я проснулся с болью в душе. Я понял, что мояшкина, единственный человек, который не судил меня по одежде или взгляду, ушла из моей жизни. Она не могла больше видеть меня на этой дороге самоуничтожения.
| Мояшкина: | Я так не могу, ты погибаешь, а я не могу смотреть! |
Это был настоящий удар в грудь, словно огромный кулак, который сразил меня без малейшего сожаления. Я почувствовал, как боль сперва задела в голову, а потом перекотила в сердце. Мояшкина была последней светлой нитью в моей жизни, и теперь она прервалась.
Месяцы тянулись, словно песни о грусти. Мне приходилось жить с тяжелым камнем в желудке, который завышал кислотность самой мойшкой.
Я решил сделать последний шаг к свету. Я рассказал всем, что меня выгнали из института за фейки про свою службу в войсках. Но это была лишь часть правды.
Я: Да, ребята, меня выгнали из института. Но это не потому, что я служил в армии, а потому что я загонялся на закладках.
Я сознался перед всеми, я расставил все точки над "и". Я больше не хотел быть тем парнем, который загоняет свое будущее в одну неверную шкатулку.
С тех пор прошло много времени. Я изменился, как картина, преобразованная на пути в мастерскую. Я стал учиться, работать, строить свою жизнь с нуля. Походы за закладками и шмоление стали только воспоминаниями о тех светлых, но опасных днях.
Все почалося з того, що я почула від своєї однокласниці про закладки - ці дивовижні речі, які можуть перенести тебе в інший світ. Вона розповідала, як вона замутила собі незабутню вечірку, де всі вони були вимордовані і бігали по радуги, сміючись безупинно. Я, звісно, почула попутку і вирішила спробувати цю "радість життя" на власній шкурі.
Так от, я зібрала свої останні гроші та вирушила на промисловий район, де, за слухами, можна придбати найкращі закладки у місті. Знайшовши правильний куток, я придивилася до нерозрізненної толпи людей, серед якої гуляли наркомани, ділові люди та звичайні патрульні. Деякі жадаючі з доброю партією закладок розмовляли з швидкими хлопцями у капелюхах.
Я наблизилася до одного з цих хлопців у капелюсі і спитала його, які закладки у нього є. Він посміхнувся та показав мені пластинку з різнокольоровими таблетками. Моя душа заплескала від радості, і я негайно зрозуміла, що це щось особливе.
Я спробувала закладки, коли повернулася додому до своєї кімнати. Відкривши пляшечку з водою, я швиденько взяла одну з них та здавила в порошок на ліжку, використовуючи замість трубки свою знайому пластикову стравацьку трубку. Потім я вдихнула цей порошок, немов зачарована, і зіп'ятерилася в очах.
Світ навколо мене перетворився на неймовірну суміш кольорів та звуків. Я бігла по вулицях, насолоджуючись кожним кроком, ніби пливучи у морі радуги. Все навколо було настільки красивим, що я почала засмагати від радості. Моє серце билось так сильно, що мені здалося, ніби воно зараз вискочить з мого грудей.
Але, як кажуть, усе гарне колись закінчується. Згадавши про решту світу, я повернулась додому, але моя радусть не зникла. Я вирішила замутити справжню вечірку в своїй кімнаті і запросити своїх друзів. Розкуривши свою плойку, я включила круті треки та почала радостно танцювати під звуки електронної музики.
Я змахнула руками навколо, заповнюючи свій простір блискітками та музикою. Це було незбагненне щастя, і я повільно занурювалася в свій особистий рай, де не було місця для неприємностей та проблем.
Проте, з часом я почала розуміти, що закладки - це щось більше, ніж просто одноразовий кайф. Їхня сила почала булліті мене із середини, творячи муку та залежність, якої я ніколи не очікувала. Вони стали частиною мого щоденного життя, коли я шукала постійної радості та втечі від реальності.
На моє щастя, я розуміла, що це небезпечна гра з вогнем, і вирішила зупинитися. Мені довелося пройти через безкраї муки, аби звільнитися від залежності, але я знаю, що це було правильне рішення. Слова гердос, крэка та мука вже не асоціюються з радістю, але з пусткою та втратою.
Отже, мої друзі, не погоджуйтесь на такі моменти, які можуть знищити ваше життя. Не падайте під вплив закладок та інших наркотиків. Життя - це прекрасний дар, і ми повинні його цінувати, не залежно від того, як тяжко і боляче буває іноді. Будьте мужні та здійснюйте свої мрії, але робіть це чистими і здоровими шляхами. Завжди пам'ятайте, що дійсність - це найкращий наркотик, який ми можемо мати. Живіть своїм життям, а не втрачайте його в світі штучної радості!